Ікона Божої Матері в українському іконописі

   

      Почитання Богородиці приходить на наші землі з Візантії разом з християнством. Першою церквою Богоматері в Києві був собор Успіння Пречистої Богородиці збудований святим Володимиром Великим. Князь Ярослав мудрий збудував Храм Благовіщення на Золотих Воротах і в ньому у 1037 році прилюдно віддає наш народ під опіку Божої Матері. Князь Володимир Мономах у своїх споминах пише, що перемогу над половцями завдячує Богові і Пресвятій Діві Марії. Князі , йдучи в похід проти половців 1103 році складають обіти Богові і Богородиці. Князь Ігор Святославович герой епосу "Слово о полку Ігоревім", після своєї втечі з полону йде з поклоном до чудотворної ікони Божої Матері. Важливим осередком вшанування Пресвятої Богородиці є наші монастирі. Вони є зразком поклоніння Їй для всього українського народу. Тут на честь Марії виголошують проповіді, пишуть книжки та малюють ікони, відправляють величезні відпусти з нагоди її празників. Майже кожний наш монастир славиться її чудотворними іконами.

      Осередком культу Божої Матері є Св. Літургія. Тут систематизовано всі чесноти і привілеї Богородиці, а насамперед її Богоматеринство, Дівоцтво, Покров й Заступництво. Усі великі Маріїнські празники вийшли зі Сходу. Сюди належить празник Успіння Богородиці , Зачаття Пресвятої Богородиці святою Анною, Благовіщення, Різдво Божої Матері і Введення в Храм Богородиці.

      Існує легенда , за якою Святий Лука був першим, ким написана ікона Богородиці з дитятком ще за їх життя. Протягом багатьох століть на основі художніх культур різних народів вироблялися традиційні іконографічні прийоми християнського образотворчого мистецтва.

      Вже на початку II ст. по Христі у візантійській іконографії склались переважно усі основні схеми зображень які швидко розповсюдились по християнських країнах. Найдавніше зображення Пречистої Діви Марії датоване II-III ст.. в катакомбах святого Маркела. У 431 р. на Єфейському соборі було прийнято догму про Богоматеринство Діви Марії. Ікона Божої Матері має багато варіантів - Вишгородська ікона Богородиці, Почаївська ікона Божої Матері, Марія-Повчанська, Фатімська і т.д. І кожна з них має своє особливе призначення.

      Саме з Візантії на Україну були занесені традиційні типи зображення Богородиці. Особливого поширення набув іконографічний тип богородиці - Оранта.



ікона Богородиці Оранта

Ікона Богородиці Оранта

      В дохристиянському язичницькому пантеоні богів іконографія Оранти найтісніше перепліталась з образом прадавньої Великої Богині – матері, що була верховною богинею родючості, покровителькою рослинного та тваринного світу і т. д.. Майже усі Київські храми в апсидах були присвячені фігурами стоячої Марії з піднятими руками. Богородиця Оранта – Та, що молиться : Вона є заступницею за вірних, і Вона поєднує землю і небо.
















ікона Божої Матері Одигітрія

Ікона Божої Матері Одигітрія або Провідниця (та що вказує дорогу)

      Богородиця Одигітрія поширений мотив – де Марія з немовлям на лівій руці, або на колінах з фасним зображенням ликів Божої Матері та маленького Христа. Зустрічається як поясне зображення так і в повен зріст. Обидві фігури звернені до глядача і Богородиця правою рукою вказує на Божого Сина. Ісус благословляє правою рукою, а у лівій тримає сувій – символ свого вчення. Обличчя дорослої, зрілої людини, яке зображають Христові, вказує на Його вічне існування, як Божого Слова, а високе чоло є символом мудрості. Богородиця одягнена в пурпуровий омофор - це ознака царської гідності. Три зірки на голові та на обох раменах – означають дівоцтво Марії.











Ікона Божої Матері Елеуса

Ікона - Богородиця Елеуса

      Близьким за своїм характером до мотиву Одигітрії є іконографічний тип Богородиці милування – Елеуса, для якої притаманне милування Марії своїм немовлям, що пригорнулось до матері. Саме до цього типу належить знаменита чудотворна ікона - Елеуса, яку на початку XII століття було привезено з Константинополя до Вишгорода під Києвом (відома як ікона Володимирської Божої Матері).

      Цей тип іконографії зображує взаємний вияв любові між Матір`ю та дитиною Ісусом. Богородиця уособлює церкву.

      Ікона Богородиці Елеуса відображає повноту плоду Духа, Божої любові серед людей. Ця Божа любов до створінь немов би викликає подив і у людей.










ікона Богородиці Знамення

Ікона - Богородиця Знамення

      Символічна постать Богородиці з дитятком у мандорлі на грудях. Богородиця із піднесеними руками, зверненими до неба, означає готовність прийняти Божі ласки й самого Господа, сповнитися Всевишнім. Це іконографічне зображення проголошує світові, що Божий Син став сином людським і об’явився світові. Він справді є Богом і людиною яку ми можемо бачити і відтворювати. Богородиця Знамення зображає пророцтво Ісаї - Оце ж сам Господь дасть вам знак: Ось дівиця зачала і породила сина і дасть йому ім’я Еммануїл. Ім’я Еммануїл означає - з нами Бог.













Ікона Богородиці Неопалима Купина

Неопалима купина

      Цей тип Богородиці зображують на іконі з дитятком у небесному крузі і вона подібна до композиції ікони Божої Матері Одигітрії, але є одна відмінність - Марія тримає у правій руці драбинку. Драбина символ пророчого видіння – сну патріарха Якова, в якому він бачив драбину до неба і ангелів, що по ній ступають вгору й сходять вниз. На грудях Богородиці зображений Давид у кам’яній печері - знак того, що Богородиця і Христос з роду Давида. Скеля асоціюється також з пророчим тлумаченням Даниїла царського сну, в якому від гори, без втручання людських рук, відірвався камінь і вдарив у боввана; цей камінь став великою горою, яка заповнила ввесь світ. Богородиця і дитятко Ісус зображені на тлі сяючого сонця, бо ж Христос - сонце , у сяйві якого перебуває і Його матір. Сонце знаходиться на двох великих чотирикутних зірках, розміщених одна на одній. Ця восьмикутна зірка у візантійській іконографії завжди символізує Божу всюди сутність, Господа Саваота, або Ветхого деньми з видіння Даниїла. У чотирьох великих променях божественної зірки зображено чотири видіння Єзикіїла, які символізують чотирьох Євангелістів, у других чотирьох – небесні сили: ангели, які виконують своє служіння. В другому ж небесному крузі довкола божественної зірки – зображають інших вісім ангелів, які теж покликані служити.

      У чотирьох кутах композиції – пророцтва про Христа й Богородицю: Неопалима купина до якої наблизився Мойсей; гілка дерева Єсея, яку у видінні бачив Ісая; замкнена брама, якою пройшов Бог, за пророцтвом Єзикиїла та драбина до неба, яку уві сні бачив Яків.



Ікона Божої Матері Заступниця

Ікона - Богородиця Заступниця

      Богородиця Заступниця у композиції Деісус – Моління. Діва Марія з правого боку Христа зображується у повороті на три чверті по відношенню до Спаса, з піднятими руками вгору, а святий Іван Хреститель по ліву руку - просять для вірних заступництва.


















Ікона Божої Матері Неустанної Помочі

Ікона - Богородиця Неустанної Помочі

      Композиція ікони Богородиці Неустанної Помочі включає зображення двох ангелів з обох боків Пресвятої Божої Матері, які тримають хрест та інші знаряддя Христових страстей. Малий Ісус дивиться на Хрест зі стриманою тривогою і немовби мимоволі жахаючись двома руками міцно тримає руку Богородиці та прихиляється до Матері. Сама Марія дивиться на вірних скорботними очима. В іконі Богородиці Неустанної Помочі є одна цікава деталь. Ісус обертаючись до Матері немов би від страху губить один сандалик. Це по-людськи безпосередній нюанс композиції.













Ікона Божої Матері – Утамуй мою печаль

Ікона Божої Матері – Утамуй мою печаль

      Поясне зображення Богородиці з дитятком на руках. Христос у якого в руках розгорнений сувій із словами : « Суд праведний судитиме, милість і щедроти творите кожному щирому своєму, вдовиці та серові не чиніть насильство і злість братові своєму в серці не творите» . Ліву руку Богоматір доклала до своєї голови дещо схиленої набік, вона прислухається до молитов тих, хто звертається до Неї в печалях і скорботі. Є одна відмінна особливість в зображенні Немовляти Христа. Він зображений напівлежачим.















Ікона Богородиці - Неупиваєма чаша

Неупиваєма чаша

      Іконографія цього сюжету наближена до Богородиці Оранти, де Богоматір зображена в молитовній позі з піднятими руками, Христос Немовля – стоячи в чаші і благословляючий обома руками. Вважається що молячись перед цією іконою просять зцілення від алкоголізму і наркоманії.


















Богородиця Нев’янучий Цвіт

      Богородиця тримає свого Сина на правій руці, а в лівій руці у Неї квітка лілії. Ця квітка символічно знаменує нев’янучий колір дівства і непорочності Пречистої Діви, до якої так і звертається Свята Церква: "Ти єси Корінь дівування і Нев’янучий колір чистоти"

      Ікони Божої Матері Нев’янучий Цвіт можуть бути різними за тематикою, інколи зовсім не схожими між собою. Але в них є обов’язкова деталь – квіти: у руці чи вазонках, у гірляндах, на жезлах. Богородиця може бути представлена у поясному ракурсі або ж возсідаючою на престолі, з царською символікою чи без неї, але обов’язково із квітами.

      Отже образ Одигітрії з квіткою в руці – образ втілення, поєднання Божества з людською природою, прийнятою від Діви.

      Тема цвітіння, пахощів як символ народження Христа від земної Діви тісно пов’язана і з символікою біблійної книги. Пісня над піснями, з темою божественної любові. Ружа чи лілея були символом любові до Господа, назви цих квітів були поширеними епітетами Діви Марії у тому числі в іконографії.





Ікона Божої Матері Семистрільна або Пом’якшення злих сердець

Ікона Божої Матері Семистрільна або Пом’якшення злих сердець

      Ікона Божої Матері Семистрільна втілює пророцтво святого Симеона Богоприїмця. Який віщував Богородиці глибоку скорботу, яку Вона зазнає від Хресних мук її Предвічного Ісуса Христа.

      Святий Євангелист Лука оповідає, що праведним старцем Симеоном було передбачено Духом Святим, що він не побачить смерть, аж поки не побачить Христа Господнього.

      До цієї ікони моляться про пом’якшення сердець тих, хто йде до нас зі злом, заздрісними помислами, про захист від ворогів та недоброзичливців, а також щоб у середині роду не було ворожнечі.

      На іконі Богородиця зображується із сімома уткнутими в серце мечами – по три праворуч і ліворуч, і одним знизу. Число сім у святому Письмі взагалі означає «повноту» чого-небуть , а в цьому випадку горя, скорботи й хвороби сердечної, які були перенесені Пресвятою Дівою в її земному житті.

     

     

      У всі часи, через свою майстерність, іконописці намагались надати на іконах лику Богородиці краси, ніжності, величі і достойності.

      Безсмертний образ праведної жінки-матері, який втілював у собі ідею вічного життя, ідею заступництва та спасіння, був і є чи не найулюбленішим і глибоко шанованим серед українців. Глибоко гуманістичні споконвічні традиції ставлення до жінки-матері були підхоплені й розвинені у творах українського мистецтва.